Парадигма — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПАРАДИГМА1, -и, ж., лінгв. Системний ряд форм відмінювання чи дієвідмінювання окремого слова або таблиця таких форм.
ПАРАДИГМА2, -и, ж. 1. Сукупність філософських, загальнотеоретичних і метатеоретичних основ науки. 2. Система уявлень, характерна для визначення етапу розвитку науки, культури, суспільного життя. 3. Тни чи інший приклад або показовий випадок концепції чи теоретичного підходу.