Паралель — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПАРАЛЕЛЬ, -і, ж. 1. Лінія або площина, що на всьому просторі є рівновіддаленою від іншої лінії або площини і ніколи з нею не перетинається. Провести паралель. // спец. Про різні деталі, устаткування такого типу. 2. перен. Однакові або однорідні явища, що спостерігаються в різних умовах і трапляються за неоднакових обставин. // Зіставлення, порівняння аналогічних явищ. Проводити паралель. 3. Умовна лінія перетину поверхні земної кулі площиною, паралельною до екватора, всі точки якої мають однакову географічну широту. ** небасна паралаль - мале коло небесної сфери, що являє собою переріз сфери площиною, паралельною до площини небесного екватора.