Пауза — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПАУЗА, рідко ПАВЗА, -и, ж. 1. Тимчасова зупинка, перерва в мові або розмові; мовчання, мовчанка. 2. перен. Взагалі проміжок, зупинка у чому-небудь, між чимсь. // зах. Перерва між уроками в школі. 3. Перерва в дії, у мові дійових осіб і т. ін. як засіб сценічної виразності, психологічного ефекту. 4. Ритмічно впорядкована перерва у звучанні музичного твору або якої-небудь його частини і значок на позначення цієї перерви, б. Перерва у розмірі вірша, звичайно пропуск ненаго-лошеного складу.