Пахнути — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПАХНУТИ, -ну, -неш; мин. ч. пах, -ла, -ло і пахнув, -нула, -нуло; недок. 1. чим і без додатка. Видавати, виділяти який-небудь запах. // безос. // перен. Нагадувати про кого-, що-небудь; нагадавши про себе, приваблювати. 2. чим, перен., розм. Виявляти ознаки, прикмети наявності або наближення чого-небудь. // безос. // Ставати близьким до здійснення; наближатися (про подорож, мандрівку і т. ін.). 3. чим, перен., розм. Містити можливість, загрозу спричинитися до чого-небудь, закінчитися чимсь (звичайно неприємним, небезпечним).
ПАХНУТИ, -на, док., розм. Повіяти, донестися або обдати, охопити (про вітер, запах, тепло, холод і т. ін.). // безос., чим, перен. Викликати в кого-небудь відчуття свіжості, яких-небудь пахощів і т. ін. І/ безос., чим, перен. Передатися кому-небудь, поширитися на когось (про почуття, настрої, який-небудь стан і т. ін.).