Пачка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПАЧКА, -и, ж. 1. Купка однорідних складених або зв'язаних предметів. // Невеликий пакет чого-небудь упакованого, складеного разом. 2. Паперова коробка для пакування чого-небудь. 3. гірн. Частина пласта, що відділяється від решти товщі корисної копалини прошарком породи і відрізняється від неї якістю. 4. У класичному балеті - жіночий костюм у вигляді коротких накрохмалених спідничок із прозорої матерії, зшитих разом. 5. у знач, присл., розм. пачками. Групами, партіями, не поодинці.