Пекло — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПЕКЛО, -а, с. 1. За релігійними уявленнями - місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук. 2. перен. Нестерпні, жахливі умови, обставини. // Спека, жара. // Безладдя, гамір, крик і т. ін. 3. перен. Дуже небезпечне місце. 4. перен. Тяжкий душевний стан, моральні муки.