ПЕРЕБИВАТИ, -Аю, -аєш, недок., ПЕРЕБИТИ, -б’ю, -б’єш, док., перех. 1. тільки док. Убити всіх чи багатьох, одного за одним. 2. Розділяти ударом надвоє; ударом ламати, пошкоджувати що-небудь. // перен., розм. Переділити, перегородити що-небудь. ** Перебити руки - розняти ударом руки, з'єднані двома особами на знак якої-небудь угоди. 3. що, кому, перен. Яким-небудь втручанням, чим-небудь викликати припинення, порушувати вияв, розвиток, перебіг чого-небудь. //- також без додатка і з інфін. Заважати кому-небудь щось робити. // у чому і без додатка. Перешкоджати кому-небудь здійснити, завершити щось. // також без додатка, із сл. м о в а, слова, оповідання і т. ін. Перериваючи, не давати висловитись. // Починати звучати одночасно з іншим звуком. // Переважаючи силою, заглушувати, робити менш відчутним (неприємний запах, смак і т. ін.). Перебивати голод. 4. Не давати придбати або одержати що-небудь, захопивши, купивши і т. ін. раніше або давши більшу ціну; перехоплювати. Перебивати дорогу. б. Розбивати все чи багато чого-небудь, одне за одним. /1 також на що. Роздроблювати, подрібнювати що-небудь. 6. Збивати ще раз, повторно, роблячи більш пухким, пухнастим (про пух, пір'я, волос і т. ін.). 7. Забивати в інше місце. 8. Переносити зображення з одного матеріалу на інший. 9. спец. Оббивати заново (меблі).
Перебивати в інших словниках
| Перебивати — Тлумачний словник української мови |
| Перебивати — Фразеологічний словник української мови |