Перегородка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПЕРЕГОРОДКА, -и, ж. 1. Легка, некапітальна стіна, що переділяє приміщення, простір на частини. // Невисокий бар'єр, стінка, що відгороджує, відокремлює одну частину приміщення, простору від іншої. //- Те, що переділяє вмістилище, порожнину на частини. “ Перегородка нбса - вертикальна пластинка, яка поділяє носову порожнину на дві половини. 2. перен. Те, що відділяє, відокремлює одного або одне від одного, є перепоною