Переймати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПЕРЕЙМАТИ, -Аю, -Аєш, недок., ПЕРЕЙНЯТИ, перейму, пераймеш, док., перех. 1. Зупиняти те, що рухається, перехоплювати його по дорозі, звичайно беручи в руки. // Брати щось із чиїх-небудь рук у свої; перекладати з однієї руки в іншу. // Не даючи договорити, переривати, перебивати. // зі сл. погляд, у с м і ш ка і т. ін. Зустрічати своїм поглядом чий-небудь погляд, усмішку і т. ін. // перев. зі сл. лист, пошта. Привласнювати з метою довідатися про зміст написаного. // перен. Намагатися дізнатися про щось, виявляти активний інтерес до яких-небудь новин, повідомлень і т. ін. 2. Затримувати, зупиняти кого-, що-небудь на дорозі, виходячи, вибігаючи назустріч або перетинаючи шлях; перепиняти. // Наздоганяючи, затримувати, ловити когось. // Завертати назад або заганяти додому (звичайно худобу). // У танці ставати парою чужому партнерові, чужій партнерці. 3. Запозичаючи або сприймаючи щось від кого-, чого-небудь, ставати у цьому подібним до нього, засвоювати щось, навчатися чогось. Переймати досвід. 4. перен. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття, настрій і т. ін.). // безос. // Викликати у кого-небудь певне відчуття. // Сповнювати собою що-небудь. 5. перев. зі сл. на себе, в свої руки, на свої плечі. Брати на себе відповідальність за кого-, що-небудь або заміняти когось собою. 6. рідко. Те саме, що перетинати.