Переламний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПЕРЕЛАМНИЙ, -а, -є, рідко. Прикм. до перелим 2. ПЕРЕЛАМУВАТИ, -ую, -уєш, недок., ПЕРЕЛАМАТИ, -йю, -йєш, док., перех. 1. Ламаючи, ділити, роз'єднувати на частини; розламувати. // Порушувати цілість кістки, кісток. Переламати руку. // безос. 2. перен. Те саме, що переломлювати 2. Переламувати характер. 3. тільки док., переи., перев. із сл. обіцянка, слово і т. ін. Не додержати слова, порушити закон, обіцянку і т. ін. Переламати закон.