ПЕРЕМИТИЙ, -а, -е. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до пе-ремити. // перемито, безос. присудк. сл. 2. у знач, прикм. Чистий, вимитий.
Перемитий в інших словниках
| Перемитий — Фразеологічний словник української мови |