Перець — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПЕРЕЦЬ, -рцю, ч. 1. Овочева напівкущова або трав'яниста рослина родини пасльонових, а також її пряні плоди, що мають вигляд стручків і використовуються для їжі або як приправа. 2. Тропічна повзуча рослина, а також її плоди у вигляді зернят із гірким смаком і пряним запахом, що вживаються як приправа. 3. перен., розм. Ущипливе глузування, уїдлива дотепність.