Персона — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПЕРСОНА, -и, ж. 1. уроч., заст., ірон. Особа, людина як окрема особистість. // Поважна, знатна особа. ** Персона ґріта: а) (дипл.) особа, кандидатура якої на посаду дипломатичного представника в якій-небудь державі схвалюється урядом цієї держави; б) (заст.) взагалі особа, до якої ставляться прихильно. Персона нон ґрота: а) (дипл.) особа, що її кандидатура як дипломатичного представника викликає заперечення уряду держави перебування; б) (переи.) особа, яка не користується прихильністю. 2. Одна людина, їдець (за столом під час обіду, вечері і т. ін.).