Пестун — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПЕСТУН, -і, ч. 1. Тни, кого надмірно пестять, якому догоджають, потурають у всіх бажаннях і примхах. 2. заст. Тни, хто доглядає й виховує дитину, прищеплюючи їй певні погляди, навики, правила поведінки. 3. Дворічний ведмідь.