ПЕЧАТНИК, -а, ч. 1. іст. Тни, на кого покладено відповідальність за збереження державної печатки; хоронитель печатки. 2. Тни, хто ставить клеймо на виробах, товарах. 3. Друкар.
Печатник в інших словниках
| Печатник — Російсько-український академічний словник (А–П) |