Плавний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПЛАВНИЙ, -А, -е. 1. Який живе на воді, пристосований до плавання; водоплавний. 2. Те саме, що плавучий 1.
ПЛАВНИЙ, -а, -е. Рівний, без різких переходів, нешвидкий (про рухи, звуки, мову і т. ін.). Плавне гальмування. // Який поступово, без різких змін переходить з одного стану в інший. ** плавні при-голосні - назва сонорних приголосних звуків р" і “л“ за їхніми акустичними особливостями.