Плакучий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПЛАКУЧИЙ, -а, -є. 1. Який часто плаче, схильний до плачу, сліз; плаксивий. // рідко. Наповнений сльозами, заплаканий (про очі). 2. Схожий на плач, який нагадує плач. // Дуже сумний, журливий (про музику, пісню і т. ін.). 3. Який має звислі довгі стебла, гілки (про дерева, кущі, трави). Плакуча вероа. // Опущений донизу, звислий (про гілки таких дерев, кущів, стебла трав).