Плассина — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПЛАССИНА, -и, ж. 1. Плоский з гладенькою поверхнею тонкий лист, аркуш якого-небудь твердого матеріалу, речовини. 2. Розколота, розпиляна навпіл колода; обапіл. пластинка, -и, ж. 1. Зменш, до пластина 1. ** кров'яні пластинки - маленькі тільця різноманітної форми, у складі яких є речовини, що забезпечують скипання крові у ссавців. 2. Шматок скла, покритий світлочутливим шаром для фотографічних знімків. 3. бот. Розширена плоска частина листка рослини; листок без черешка та піхви. 4. бот. Одна зі складок нижньої сторони шапки у деяких ірибів.