ПЛАТНИЙ, -а, -б, розм. 1. Який розплатився. 2. Який може, спроможний платити.
ПЛАТНИЙ, -а, -е. 1. Який дається, надається за плату; який підлягає оплаті. Платна відпустка. 2. Який одержує плату, винагороду за роботу, послугу і т. ін. ПЛАТНИК, -а, ч. Тни, хто платить або повинен платити, виплачувати належну суму за що-небудь. ** Платники податків - юридичні або фізичні особи, які, відповідно до закону, зобов'язані сплачувати податки.