ПЛАХА, -и, ж. 1. Дерев'яна колода, на якій у давні часи відрсоували голову засудженому до страти; поміст, на якому відбувалася така страта. 2. Великий з плоскою поверхнею шматок чого-небудь. Крижана плаха. 3. діал. Шматок розколотої навпіл деревини, колоди. // Поліно.
