ПЛЕМІННИК, -а, у. Син брата або сестри; небіж. ПЛЕМІННИЦЯ, -і, ж. Дочка брата або сестри; небога. ПЛЕМІННИЧКА, -и, ж. Зменш.-пестл. до племінниця. ПЛЕМІННИЧОК, -чка, у. Зменш.-пестл. до племінник. ПЛЕМІННЯ, -ів, мн., діал. Племена.
Племінник в інших словниках
| Племінник — Словник чужомовних слів і термінів |
| Племінник — Тлумачний словник української мови |