Плодовитий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПЛОДОВИТИЙ, -а, -є. 1. Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). // Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше про людей). Плодовитий рід. Ц Родючий (про землю). Плодовиті поля. 2. перен. Те саме, цо плідний 3.