Площадка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПЛОЩАДКА, -и, ж. 1. Невелика рівна ділянка землі. 2. Рівне місце (в приміщенні, на підприємстві і т. ін.), відведене, призначене для чого-небудь. 3. Плоска, рівна частина якої-небудь споруди, якогось пристрою, обмежена, відділена чим-небудь; невелика горизонтальна площина. // Бокова частина вагона біля входу або виходу. // Рівне місце, поміст між маршами сходів. // Візок із настилом у вигляді помосту. 4. Поміст, спеціально обладнаний для театральних вистав, концертів і т. ін.: сцена.