Площина — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПЛОЩИНА, -й, ж. 1. Велика ділянка рівної поверхні землі; рівнина. // Взагалі будь-яка ділянка поверхні землі. // Велика ділянка гладенької поверхні водними. 2. Рівна, плоска поверхня без підвищень і заглиблень. Похила площина. 3. мат. Поверхня, що має два виміри, так що пряма лінія, проведена через будь-які дві точки на ній, зливається з цією поверхнею. 4. перен. Та чи інша галузь, сфера; коло яких-небудь явищ, відношень. // Певний погляд на явища; тни чи інший кут зору.