Плуг — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПЛУГ, -а, ч. 1. Сільськогосподарське знаряддя з широким металевим лемешем або диском для оранки. // Машина, пристрій для копання ям, ровів і т. ін. 2. іст. Штучна одиниця оподаткування, обчислювана за кількістю волів у господарстві.