ПОБАЧИТИ, -чу, -чиш, док., перех. 1. Сприйняти зором, спостерегти. // Потрапивши куди-небудь, дістати можливість особисто спостерігати, на власні очі бачити щось. //- Зустріти кого-небудь особисто. // Дочекатися, стати свідком чого-небудь бажаного, давно очікуваного. // Уявити собі кого-, що-небудь. 2. Глянувши на кого-, що-небудь, помітити, виявити, відкрити для себе щось. // кого, що в кому - чому. Розгадати, розкрити суть, приховані ознаки кого-, чого-небудь. // Зрозуміти, усвідомити щось, прийти до якого-небудь висновку. //- тільки 1 ос. Подумати, зважити, перш ніж починати що-небудь. 3. що. Особисто зазнати, пережити, відчути що-небудь. // тільки 2 ос. Упевнитися в правдивості, неминучості того, що стверджується, повідомляється. //- тільки 1 ос. Уживається із знач, час, життя покаже. П тільки 2 ІЗ ос. Уживається для висловлення погрози.
Побачити в інших словниках
| Побачити — Тлумачний словник української мови |