ПОВНО. 1. Присл. до повний 1 - 3. // На всю силу. // у знач, присудк. сл. 2. Багато кого-, чого-небудь; прот. мало. // Ущерть, більше ніж досить. // у знач, присудк. сл.
Повно в інших словниках
| Повно — Фразеологічний словник української мови |