ПОВНОТА, -й, ж. 1. Властивість за знач, повний. 2. Вичерпна достатність, повний склад, необхідна кількість чого-небудь. // Насиченість, змістовність. Духовна повнота особистості. 3. Вищий ступінь чого-небудь. Від повноти почуттів. 4. Огрядність. 5. Вимірювання за об'ємом, поперечний розмір одягу або взуття.
Повнота в інших словниках
| Повнота — Словник чужомовних слів і термінів |