ПОВОДИТИ, -воджу, -водиш, док. 1. перех. Водити кого-, що-небудь якийсь час. // перен., розм. Поманити обіцянками, подати надію на щось. Поводити за ніс. 2. неперех., чим. Рухати чим-небудь якийсь час то в один, то в другий бік. // Пересувати щось по якій-небудь поверхні.
ПОВОДИТИ1, -джу, -диш, недок., ПОВЕССИ, -еду, -едеш; мин. ч. повів, -вела, -вело; док. 1. неперех. Робити рух, ворушити чим-небудь. // Проводити чим-небудь по чомусь. // Робити рух чим-небудь у певному напрямку. 2. тільки док., перех. Спрямувати рух кого-, чого-небудь; допомогти або примусити йти, рухатися. //- Піти попереду, скеровуючи кого-, що-небудь. // Управляючи механізмом судна, автомобіля і т. ін., скерувати їх рух. // тільки недок., діал. Правити. Повести у танець. 3. тільки док., перех., перен. Спрямувати чиюсь діяльність, скерувати кого-, що-небудь. // Очолити кого-, що-небудь. // діал. Виховувати. ** повести рахунок, спорт. - стати першим у грі, одержавши більшу кількість очок на свою користь. 4. тільки док., неперех. Простягнутися куди-небудь, набути певного напрямку. 5. перех., перен. Маючи що-небудь на меті, на увазі, спрямувати в певний бік (розмову, бесіду і т. ін.). 6. тільки док., перех. Почати здійснювати, робити, виконувати що-небудь, займатися чимось. // також без додатка. Почати говорити. ** Повести вовонь - почати стріляти з вогнепальної зброї. 7. перех., безос., рідко. Скорчити, зсудомити.
ПОВОДИТИ2, -джу, -диш, недок., ПОВЕССИ, -еду, -едеш; мин. ч. повів, -вела, -вело; док., перех., у сполуч. із сл. себе. Те саме, що поводитися'. і ПОВОДИТИСЯ, -воджуся, -водишся, док., розм. Во-I литися з ким-небудь якийсь час.
Поводити в інших словниках
| Поводити — Фразеологічний словник української мови |