ПОВОЛОКА1, -и, ж., рідко. 1. Шнурок, ремінь (на взутті). 2. Слід (від чого-небудь, що тягнеться по якійсь поверхні).
ПОВОЛОКА1, -и, ж. 1. Тонкий шар, наліт чого-небудь на поверхні чогось. // Тонка плівка, що застеляє очі. “ Очі з поволокою - очі без яскравого блиску, з виразом млості, ніжності. 2. Негустий туман, серпанок, який застилає, огортає що-небудь. 3. У старовину - дорога привозна тканина.