ПОДУМАТИ, -аю, -аєш, док. 1. перех. і неперех. Дійти до якоїсь думки; зробити умовивід. // Розмірковуючи, припустити що-небудь. //- Скласти яку-небудь думку про кого-, що-небудь. 2. неперех. Спрямувати свої думки на кого-, що-небудь. // Згадати про кого-, що-небудь. // із спол. що. Уявити кого-, що-небудь. //- на кого, розм. Запідозрити кого-небудь у чомусь. 3. перех., з інфін. Задумати, вирішити зробити що-небудь. 4. неперех. Заглибитися в думки, роздуми; замислитися над чим-небудь, міркуючи, зважуючи всі обставини. // Задумати, обдумати що-небудь, не висловлюючи. * [Ти] подумай [тільки] - уживається для вираження здивування або для вказування на незвичайність, дивовижність чого-небудь. Подумаєш: а) (у знач, вставн. сл.) те саме, що [Ти] подумай [тільки]; б) (у знач, вставн. сл.
Подумати в інших словниках
| Подумати — Фразеологічний словник української мови |