ПОЖИРАТИ, -аю, -аєш, недок., ПОЖЕРТИ, -ру, -реш; мин. ч. пожер, -ла, -ло; док., перех. 1. Поїдати що-небудь із жадібністю, без остачі (про тварин). // вульг. їсти що-небудь із жадібністю, у великій кількості (про людей). 2. перен. Знищувати, спалюючи, поглинаючи і т. ін. кого-, що-небудь. // безос. // розм. Не давати існувати, діяти, функціонувати. // тільки недок., у сполуч. зі сл. простір, далі, кілометри і т. ін. Дуже швидко пересуватися, долати відстань. 3. тільки иедок., перен. Захоплювати цілком, заповняти собою кого-, що-небудь (про почуття і т. ін.).
Пожирати в інших словниках
| Пожирати — Фразеологічний словник української мови |