ПОКИДИЩЕ, -а, с., рідко. Те саме, що покидьок. ПБКИДЬ, -і, ж., збірн. Те саме, що покидьки. ПОКИДЬКА, -и, ж., розм. 1. Те саме, що покидьок. 2. зневажл. Покинута жінка. покидьки, -ів, мн. (одн. покидьок, -дька, у.). 1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. 2. перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч. // Уживається в значенні лайливого слова.
