ПОКЛАДАТИ, -Аю, -Аєш, недок., ПОКЛАСТИ, -аду, -адеш, док., перех. 1. на кого - що. Доручати комусь, чомусь виконання певного завдання. // Зобов'язувати когось що-небудь робити, примушувати до чогось і т. ін. Покладати відповідальність. Покладати надії. 2. Віддавати життя, душу, витрачати сили, роки на щось, для якоїсь мети і т. ін. 3. тільки недок., заст., уроч. Те саме, що клисти 1, 2. ** Не покладаючи рук - невтомно, сумлінно. 4. Думати, вважати. // Приймати рішення; доходити висновку. ** покладати гріх на кого - обвинувачувати кого-небудь у чомусь.
Покладати в інших словниках
| Покладати — Тлумачний словник української мови |
| Покладати — Фразеологічний словник української мови |