ПОКІЙНИК, -а, ч. Померла людина; небіжчик. // Уживається для вказівки, що тни, про кого говорять, тепер уже не живе.
ПОКІЙНИК, -а, ч. Покірний комусь чоловік. ПОКІРНИЦЯ, -і. Жін. до покірних.
Покійник в інших словниках
| Покійник — Словник чужомовних слів і термінів |
| Покійник — Тлумачний словник української мови |