Полиновий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОЛИНОВИЙ, рідко ПОЛИНЕВИЙ, -а, -Є. Прикм. до полин, полинь. /1 Власт. полину, полиню; такий, як у полину, полиню. // Вигот. з полину, полиню. // Насичений запахом полину, полиню. // Вкритий полином, полинем.