ПОЛИТИЙ, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до полити 1, 4. // полито, безос. присудк. сл. ** Политий кров'ю і потом: а) який зазнав багато горя, страждань; згорьований (у 1 знач.); б) важко оброблений, здобутий і т. ін. ким-небудь.
Политий в інших словниках
| Политий — Фразеологічний словник української мови |