ПОЛУНИЦЯ, -і, ж. (мн. полуниці, -ниць). 1. Трав'яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками і дає їстівні соковиті ягоди. 2. Рожево-червона кисло-солодка ягода цієї рослини. // у знач, збірн. 3. Те саме, що суниця.
Полуниця в інших словниках
| Полуниця — Тлумачний словник української мови |