Поліцейський — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Поліцейський

ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ, -а, -е, заст. 1. Стос, до поліції (у 1 знач.). // Який працює в поліції (у 1 знач.). // у знач. ім. поліцейський, -кого, ч. Те саме, що поліцай. ** Поліцейський наглидач - у дореволюційній Росії - некласний чиновник міської та розшукної поліції. 2. Який спирається на владу поліції (у 1 знач.), який характеризується грсоим насильством і сваволею. 3. Прикм. до поліція 2.

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544