ПОЛІЩУЦЬКИЙ, -а, -е. Прикм. до поліщук і поліщучка. ПОЛК, -у, ч. 1. Військова одиниця з самостійним управлінням і господарством, яка входить перев. до складу дивізії або бригади. // розм. Місце розташування цієї одиниці. 2. тільки мн., поет. Військо, армія. 3. кого, чого, перен. Велика кількість кого-, чого-небудь. 4. В Україні в 16 - 18 ст. - військова та адміністративно-територіальна одиниця.
