Помпадур — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОМПАДУР, -а, ч. 1. Вигадливий, пишний стиль (в архітектурі, прикладному мистецтві 18 ст.). 2. перен. Адміністратор-самодур, який своєю кар'єрою множатися, помнбжитися, мат. Піддаватися множенню. 3. тільки недок. Пас. до помнбжувати, помножати.