Помістя — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОМІСТЯ, -я, с., іст. 1. Земельне володіння поміщика. 2. В Україні та Московії до початку 18 ст. -феодальна земельна власність, яка надавалася за службу у війську чи при дворі і яку, на відміну від вотчини, не можна було заповідати, продавати тощо. 3. рідко. Майно, власність.