Поміч — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОМІЧ, -мочі, ж. 1. Фізична участь кого-небудь у здійснюваній кимсь дії. // Підтримка у війні чи якійсь іншій боротьбі. // Сприяння у здійсненні якогось заходу. // Матеріальна підтримка. //- Захист, порятунок у біді, від нападу когось і т. ін. // Сприяння в лікуванні, полегшенні страждань. 2. розм. Ті, хто допомагають кому-небудь.