ПОНЕСТИ, -су, -сеш, док. 1. перех. Піти, несучи кого-, що-небудь. // Несучи, доставити кого-, що-небудь кудись або комусь; віднести. // у сполуч. зі сл. на собі. Здужати нести. // у сполуч. зі сл. постать, голова, тіло і т. ін., поет. Піти. // Забрати куди-небудь. // Тримаючи щось у руці, спрямувати куди-небудь. // Піти, маючи на собі, з собою що-небудь. // у сполуч. зі сл. прізвище. Успадкувати. // перен. Зберегти, затаїти в собі якісь почуття, враження, думки. 2. перех. Швидко повезти, помчати кого-, що-небудь. 3. неперех. Почати швидко бігти, перев. не підкоряючись тому, хто править (про коней). // Почати швидко рухатися в якомусь напрямку (про автомашину). // Потекти нестримно (про річку, потік). 4. перех. Почати переміщати кого-, що-небудь силою свого руху (про течію води, вітер). // Почати поширювати звуки, запахи і т. ін. (про вітер). // безос., чим, розм. Подути, повіяти чим-небудь. //- Спрямувати течію, плин чого-небудь. // Змушувати йти, їхати, захопивши силою свого руху (про людський потік). // безос. Піти або поїхати куди-небудь (з несхвальним ставленням). // безос. Змінити місце роботи, місце проживання і т. ін. (з несхвальним ставленням). // перен. Цілком заволодіти чиїми-небудь інтересами, увагою; захопити. // у сполуч. зі сл. мрія, думки і т. ін. перен. Почати думати про щось певне, уявляти щось бачене раніш. ** нечиста сила (лихи година і т. ін.) понесли кого - хто-небудь пішов або поїхав кудись (несхвально). 5. перех., перен. Почати поширювати серед людей (ідеї, знання, досвід і т. ін.). // Передати, переказати що-небудь. 6. перех. Почати говорити таке, що викликає осуд. //- на кого, перен. Викликати, спричинити що-небудь небажане для когось; накликати. 7. перех. і неперех., розм. Завагітніти. 8. перех., діал. Зазнати. ** По-насти на своїх плочах - винести тягар чого-небудь; витерпіти.
Понести в інших словниках
| Понести — Російсько-український академічний словник (А–П) |
| Понести — Фразеологічний словник української мови |