Пополам — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОПОЛАМ, присл. 1. На дві рівні частини, на дві половини, навпіл. // Порівну, на двох. // з ким. На двох разом. 2. з чим. З домішкою чого-небудь іншого наполовину. // Вперемішку з чим-небудь. // у сполуч. з ім. в оруд. в. З певним відтінком (за знач, іменника). // у сполуч. з ім. в оруд. в. З наявністю чогось іншого.