ПОРОБИТИ, -роблю, -робиш; мн. пороблять; док. 1. перех. Зробити, виготовити що-небудь у певній кількості. 2. перех. Повністю виконати яку-небудь роботу, сукупність дій; здійснити що-небудь, упоратися з чимсь. // У сполуч. з деякими іменниками у знах. в. уживається в знач.: виконати, здійснити те, що виражено іменником. Поробити візити. 3. неперех., розм. Працювати якийсь час. 4. перех., розм. Учинити Що-небудь (перев. погане, варте осуду); накоїти. 5. перех. Зробити, вдіяти що-небудь стосовно когось, чогось; вплинути на кого-небудь, упоратися з чимсь. " Нічого не поробиш - уживається на означення неможливості вчинити так, як хочеш, необхідності примиритися з тим, що є. Що ж [ти] поробиш - уживається на означення безпорадності, неможливості вдіяти, змінити що-небудь. 6. перех., кого ким - чим і з кого кого - що, рідко без додатка. Змінити соціальне становище, поліпшити або погіршити матеріальний стан і т. ін. багатьох. // кого, що яким. Довести до якогось стану, надати кому-, чому-небудь певних якостей, властивостей. // міф. Перетворити, обернути багатьох на кого-, що-небудь. 1. неперех., кому, розм. Чаклуванням наслати хворобу, нещастя на кого-небудь; чарами викликати кохання до когось.
