ПОРОДА, -и, ж. 1. Сукупність характерних ознак будови тіла, властивостей організму, що, передаючись спадково, створює видозміну в межах якого-небудь виду тварин. // Група свійських тварин одного виду і спільного походження, які мають характерні сталі ознаки будови тіла і властивості організму та становлять видозміну в межах якого-небудь виду тварин. // розм. Сукупність представників одного виду або класу тварин. 2. Вид рослин (деревних або чагарникових). 3. перен. Сукупність рис вдачі, характеру, що створює певний тип людей. // Категорія, тип людей, що відрізняються від інших якими-небудь характерними ознаками, особливостями поведінки, вдачі і т. ін. 4. розм. Рід, сім'я, рідня. /1 перен. Сукупність характерних для кого-небудь фізичних ознак, особливостей вдачі, одержаних спадково. 5. з означ., заст. Походження, належність за народженням до якої-небудь соціальної верстви. 6. гірн. Мінерал або сукупність мінералів із більш-менш постійним складом, що є складовою частиною земної кори. // Мінерал, в якому міститься корисна копалина. " гірська порода - агрегат мінералів певного складу та будови, що сформувався в результаті геологічних процесів та залягає в земній корі. корінна порода - тверда щільна гірська порода, яка протиставляється пухким утворенням (наносам), що перекривають її. Материнська порода: а) в геології - первинна гірська порода, з якої утворилися інші породи або ґрунт; 6) у ґрунтознавстві - верхній шар гірських порід, на якому під впливом біологічних і біохімічних процесів відбувається утворення ґрунту. порожня (пуста, мбртва) порода - мінерали, що входять до складу копалин, мінеральної сировини, але не мають практичної цінності. Розкривні породи - гірські породи, що вкривають і вміщують корисні копалини, які підлягають вийманню та переміщенню як відвальний ґрунт.
