ПОРОЖНЕЧА, -і, ж. 1. Порожній, нічим не заповнений простір. // У фізиці - безповітряний простір, вакуум. // Брак будь-якого наповнення; незапов-неність. // Відсутність людей; малолюдність чи безлюддя. // перен. Стан душевної спустошеності, викликаний перев. втратою близької людини, розлукою з ким-небудь і т. ін. // між ким, перен. Про стан відчуження між ким-небудь. 2. Порожня середина чого-небудь, порожнина в чомусь. // перев. мн. Порожнини в мінералі, породі або всередині суцільного матеріалу. 3. у сполуч. зі сл. життя, світ іт. ін., перен. Брак корисної діяльності. Духовна порожнеча.
Порожнеча в інших словниках
| Порожнеча — Тлумачний словник української мови |
| Порожнеча — Фразеологічний словник української мови |