Порожнина — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОРОЖНИНА, -и, ж. 1. Порожній, нічим не заповнений простір всередині чого-небудь. ** карстова порожнина, геол. - порожній простір у товщі земної кори, утворений внаслідок вимивання розчинних гірських порід підземними водами. 2. анат. Простір в організмі людини або тварини, обмежений внутрішніми поверхнями стінок тіла. * гайморова порожнина - придаткова порожнина носа, розміщена всередині парної верхньощелепної кістки.