ПОРУКА, -и, ж. 1. Запевнення, гарантія в чому-небудь; взята на себе відповідальність за когось. ** Бути порукою в чому - служити гарантією чого-небудь; з повною відповідальністю запевняти кого-небудь у чомусь. давати поруку за кого - що - ручатися за кого-, що-небудь; брати на себе відповідальність за когось. На поруки брати (взй-ТИ) кого - брати на себе відповідальність за умовне звільнення кого-небудь з-під варти. На поруки випустити (звільнити) кого - умовно випустити кого-небудь з-під варти на відповідальність певної особи або колективу. 2. чого. Джерело, основа чого-небудь; умова, що забезпечує успіх чогось; запорука. // рідко. Свідчення, доказ чого-небудь.
